Італія! Венеція!

Мимоволі сідаєш в човен, який відвезе тебе до станції твого призначення. Часу вдосталь. Ніхто нікуди не поспішає. В задумі, вдивляючись у вікно, поглинаєшся у роздуми. І зовсім нехотячи - блакитна безодня сама заворожує тебе до себе. І ти стаєш заручником її думок. Думок про все на світі. Починаючи від уявлення смаку твоєї першої автентичної італійської піцци і до більш глибоких - будову світу, тепло сонця і безкраї простори води. Та що тут говорити - ти і сам вода. Без неї ти не зможеш прожити і дня. Вона це те, що дозволяє цьому світу відрізнятись поміж мільярдів інших. Вона це те, що може й забрати життя. Скільки людей опинилось у володіннях Нептуна? А скільки через свої гріхи потрапило до Аїда ? Скільки там на дні Венеціанської лагуни тих, що опинились там з різних причин ? 

Станція призначення. Море віддає тебе суші. Суші де тебе захоплюють вже інші роздуми. Роздуми про прекрасне, про минуле, про славні часи Гільдії, про які ти читав в підручниках історії. Кілька хвилин проходить, і в тебе зявляється враження, що ти в своєрідному мурашнику. Прислухаючись до людей, чуєш силу-силенну різноманіть мов. Ідеш глибше до центру. Чорношкірі хлопці намагаються продати сумки від Дольче, Армані, Луї Віттон та інших китів моди. Оцінивши тебе на око мимоволі чуєш - "Купі брат, хароший цена". В ступорі, не вистарчає навіть часу спитати - ЯК ви зрозуміли?? Просто відходиш від того місця, і перебираєш тисячу варіантів, щоб відповісти на "ЯК?". Мабуть досвід. Трішки заглиблюєшся і бачиш, як дружелюбні індуси ханглюють літачками та дивовижними флюросцентими крутильниками, які здіймаються щонайменше на метрів 40. Але на них ти приїхав сюди дивитись.

Площа Сан Марко дійсно прекрасна. Проте повністю нею насолодитись заважають юрби туристів. Таких як і ти. Тому краще дочекатись дощу. Тоді їх число зменшується в рази. Або ж ночі. І тоді ти вже практично на самоті з дивовижною архітектурою. Нічні вогні Венеції і хвилі лагуни, вже зовсім інше явище. Десь-не-десь бачиш як стомлені гондольєри відправляються на паркінг, щоб завтра знову вийти на роботу і задовольняти назойливих туристів. Тим не менше, це 80-місячне містечко продовжує жити і в ночі. Адже заблукати вночі серед вузеньких вулиць і ходити шукати свій готель чи станцію, з якої відправляються нічні вапаретто, - діло доволі просте. Легкого пояснення від італійців про те як кудись потрапити не варто очікувати. Та й не потрібно. Поблукавши трішки, розумієш - те того вартувало.

Венеція - місто де час зупиняється, а люди його випереджають.

Abstract. Explore not stay

Some thoughts by me. Don't judge to hard.

Explore not stay

You are a bird in a cage. satisfied with the space and the food, that You receive. You sing beautiful songs. sometimes You are allowed to leave the cage. fly around the room. to get a taste of freedom and independence. and very soon You will return to the same cell or You will be lured there back. to again sing for joy of life. and at night they will cover Your cage. everyday the same. routine. but who is concerned. You will receive Your portion of food and an extra crayon, if there is a sellout in the shop.

You want freedom, but to leave the cage and fly away forever, can be a fatal decision for You. angry sparrows may peck you up as a stranger. or You will not find food for yourself. perhaps there is no turning back.

but somewhere there, Your brothers and sisters do not know what is cage.

remain in the cage, limit yourself, sing Your whole life in a cage. or try unknown and dangerous spaces. explore not stay. put comma in the sentence. the choice is Yours.

українська версія думок

Пізнавати не можна залишатись

Ти пташка в клітці. задоволена простором та їжею яку тобі дають. співаєш мелодії. інколи Тебе випускають на волю. політати по кімнаті. аби відчути смак свободи і незалежності. та зовсім скоро Ти сама вернешся в клітку, або тебе заманять в неї назад. щоб Ти знов співала від радості життя. а вночі Тебе накриють. і так щодня. рутина. але кого це турбує. Ти отримаєш свою порцію корму і крейду в подарунок, якщо буде акція.

Ти хочеш свободи, але покинути клітку та вилетіти назавжди, може бути летальним для тебе рішенням. злі горобці заклюють Тебе, як чужинця. Ти не зможеш знайти собі їсти. можливо дороги назад і не буде.

але десь там Твої брати і сестри не знають слова клітка.

залишитись в клітці, обмежити себе, проспівати життя в клітці. чи скуштувати незнанні та небезпечні простори. пізнавати не можна залишатись. постав кому в реченні. вибір за Тобою.