Під димовою завісою ВРУ, або що там у Світі

Поки в Україні відбувається громадський спротив новому "закону про мови", а також коли народ під димовою завісою закрив очі, на наступні дії парламентарів по прийняттю нових не менш цікавих законів (закон про держзакупівлі, проект по недоторканості депутатів, закупівля веб-камер до виборів і багато інших та просто ґвалтування регламенту) , Європа та Світ теж не спала, та зробила на мій погляд два цікаві кроки.

КРОК 1

Європарламент, серйозною більшістю у 478 голоси відхилив прийняття ACTA(Торгівельна Угода Проти Контрафакту), акту, який на мою думку загрожує майбутньому розвитку Інтернету та свободи спілкування, вибору та й взагалі дій. Розробники цього акту намагались захистити виробників медіа-продукції від піратства та втрати прибутків. І мали на це звісно право. Проте деякі механізми захисту чи то надто суворі, чи дають велике поле дій для виконавчих служб. До того ж дана угода суперечила багатьом європейським законам, щодо захисту права інтелектуальної власності, тому не набула великої популярності серед громадськості. Європейці наразі можуть радіти. США невдоволено плаче.

КРОК 2

ООН в свою ж чергу прийняла цікаву Резолюцію. ЇЇ назва Resolution L13(The Promotion, Protection and Enjoyment of Human Rights on the Internet)

Зокрема вона проголошує, що права людини, які вона має повинні переноситись і на "онлайн". Особливо ця резолюція наголошує на право вираження думки та просить країни(серед яких і Україна забезпечувати це право та розвивати засоби його забезпечення). 

Нагадаю, що резолюція не має обов'язкового рішення, і носить більше рекомендаційний характер та несе моральне забарвлення. Проте на основі їх в майбутньому досить часто приймаються важливі рішення та конвенції.

В наш час досить часто можна вже почути, як "когось притягнули за висловлювання в твіттері", "він погрожував мені в фейсбуці", "він поширював еротичний контент в вконтакті". Дані висловлювання найчастіше звісно можна побачити в західних ЗМІ, про дії людей в США, Англії, Єврозоні. Нещодавно вже почув про деякі випадки переслідування через онлайн дії(проти влади) в Росії. Україна ж могла спостерігати за онлайн переслідуванням та поширенням громадської думки під час слідства по справі Оксани Макар, коли профілі обвинувачених широко показували онлайн.