7/10/2012

Знайомство з Естонією та день в Хельсінкі

В даному пості хочу розказати про свої пригоди минулого літа. А саме поїздку в Таллінн. Їхав я туди в рамках Міжнародної Зустрічі Президентів ELSA(the european law students' association). Зустріч відбувалась в останній декаді серпня.

Транспортом добирання, як ви могли догадатись з моєї попередньої розповіді, я обрав автобус з Києва. Зі Львова я вирушав з Данилом, а в Києві нас вже чекала Іра. Дорога була доволі непростою, адже дні були жаркими, ще й автобус виявився не дуже великого комфорту.

Автобус їхав через Білорусь та Росію, що пригадується найбільше, то при кожному перетині кордону, митники заходили зі словами "Сало можете не ховати". На перший жарт такого типу, на кордоні з Білоруссю ми ще сміялись, а ось на жарт від російського митника, ніхто не засміявся і в нього був жорсткий покерфейс, і він бідолаха думав чи не то сказав, чи не так. Втім не про це мова. Подолавши кордони братских країн, ми в'їхали на територію Естонії. Дороги звісно не до порівняння, дуже своєрідна природа з хвойними лічами, ну і звісно всюди вайфай. Навіть під час руху, сигнал появлявся посередині поля. Як відомо, в 2000 році Естонії перша в Європі затвердила Право на доступ до Інтернету, як фундаментальне право людини. Загалом Естонія дуже технологічно прогресивна країна. Вже в 2005 році було проведено перше електронне голосування на виборах, в 2007 естонці могли голосувати за допомогою Інтернету, а в 2011 голосувати можна було вже за допомогою захищених чіпом мобільних телефонів. Окрім того Естонія, один з лідерів впровадження e-уряду, та одна з країн де інтернет банкінг процвітає. Чесно кажучи жарти про естооонців, після відвідин цієї країни, набули для мене трохи іншого змісту.

На одному подиху проїхавши через всю Естонію, ми врешті потрапили до сучасного Таллінну та після хвилин 25-ти ступору ми таки добрались до нашого готелю. Він був розташований в самому центрі міста, з дуже хорошим видом на одну з центральних площ. Збоку готелю був мажорний заклад для росіян, і кожної ночі ми могли спостерігати їх п'яні вакханалії. Неначе в кіно.

Організатори підготували справді хорошу, як академічну так і соціальну програму. Дискусії переважно були в руслі діяльності ELSA. Тому описувати їх не буду. Що ж стосується соціальної програми, то щодня ми мали змогу відвідувати різні клуби з різними тематичними вечірками. 24 серпня, на честь Дня Незалежності ми влаштували в себе в номері Українську Вечірку.

Найбільше мені запам'ятався останній день програми, коли організатори завезли нас до будинку на пляжі Балтійського моря. Там звісно була фінсько-естонська сауна, джакузі, захід сонця і гулянка до  ранку. Неперевершені спогади.

Що ж стосується Таллінна, жителі столиці переважно знають російську проте не люблять на ній розмовляти, надаючи перевагу англійській. Ще одна характерна особливість - сауни. Практично в кожному будинку. Навіть в естонському парламенті є сауна. Люди вірять в її властивості. І після ночі на побережжі я теж в цьому переконався. Благодатній рілакс та насолода. Також, як пояснили нам естонці, Таллінн це Мекка для фінів, які паромом їдуть сюди, двіжувати(бо центр Таллінна нагадує якесь скуплення барів, їх дууже багато) та скуплятись алкоголем, який тут ледь не втричі дешевший. 

Не дозволивши собі пропустити такої можливості, ми теж вирушили паромом до Хельсінкі. Коштував квиток близько 30 євро. Крім столиці Фінляндії, аналогічні пароми ходять ще до Стокгольму та Санкт-Петербурга. Хельсінкі вразив своєю величчю, тобто великими площами та архітектурою, характерною на мій погляд для "радянського" стилю. Тим не менше місто дійсно гарне. Дня на його оглядини звісно було мало, проте враження для себе ми отримали. Ну і звісно ціни. Звичайна вода втричі дорожча ніж в Естонії.
 
Загалом день програми нам коштував 27 євро. Що означає, що за такі гроші в такому готелі і з такою програмою ми б не прожили в Таллінні(хіба couchsurfing і щедра гостинність). В цьому ще одна вигода заходів від ELSA. Можна насолоджуватись країною чи містом за непорівняно маленькі гроші, а також соціалізуватись та здобувати знання. 

Підсумовуючи, мушу сказати, що Естонія мені дуже сподобалась, і я туди ще обов'язково вернусь. Загалом ідеальне місце для життя та здобуття освіти.

No comments:

Post a Comment